ЕТИЧНИЙ КОДЕКС МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ

Медичні сестри України приймають даний Етичний Кодекс, враховуючи велике значення морально-етичних норм в охороніздоров'я населення, важливу роль медичної сестри, як пред­ставника однієї із самих масових медичних професій всуспільстві, а також керуючись сучасними етико-нормативними документами міжнародних медичних організацій.

ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В житті і діяльності медичної сестри органічно поєднуються: високий професіоналізм, гуманність та милосердя, глибоке по­няття громадського значення своєї роботи, комплексний всебічний догляд за пацієнтами і полегшення їх страждань,відновлення здоров'я і реабілітація, сприяння зміцненню здоров'я і попередженню захворювань, готовність цілком віддати себе об­раній професії, навіть в самих тяжких умовах. Етичний Кодекс висвітлює моральний рівень медичної сестри, її світогляд, покли­каний підвищувати престиж і авторитет сестринської професії в суспільстві, сприяти розвитку сестринської справи в Україні.

ЧАСТИНА 2. МЕДИЧНА СЕСТРА І ПАЦІЄНТ

СТАТТЯ 1. Медична сестра як особистість

Особистість медичної сестри — це органічний сплав висо­ких моральних якостей, загальної освіченості, професійної еру­диції та майстерності. Медична сестра оберігає людське життя, починаючи з зачаття і ніколи, навіть під загрозою, не повинна використовувати медичні знання в збиток нормам гуманності. Етичною основою медичної сестри є гуманізм та милосердя,повага до невід'ємних прав людини і громадянина. Відновлення і покращання здоров'я пацієнта є для медичної сестри найвищою винагородою за її працю. У своїй діяльності медичні сестри України повинні керуватися міжнародними деклараціями про пра­ва людини, Конституцією і законами України, загальнолюдськи­ми моральними цінностями, принципами і нормами професійної етики та духовними надбаннями нашої національної культури.

СТАТТЯ 2. Медична сестра і право пацієнта на якісну медичну допомогу

Кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, має право не тільки на своєчасну і висококваліфіковану медичну допо­могу, але й на чуйне, уважне відношення до себе медичної сест­ри, на її доброзичливість, правдивість, чесність, терпіння, безкорисливість, старанність і охайність. Щоб виправдати довіру своїх пацієнтів, медична сестра повинна працювати якісно, згідно професійним стандартам. Медична сестра в міру своєї компетенції повинна надавати невідкладну допомогу пацієнтам, хто б він не був: чоловік, жінка, дитина, стара людина, немовля чи той, хто помирає. Медична сестра несе моральну відповідальність за свою діяльність перед пацієнтом, колегами, суспільством.

СТАТТЯ 3. Професійна компетентність — головна умова сестринської діяльності

Медична сестра повинна завжди виконувати свої обов'язки професійно, згідно стандартам діяльності медичної сестри, виз­наченим Міністерством охорони здоров'я України. До про­фесійних вимог належить: творче відношення до своїх обов'язків,уміння швидко орієнтуватися в інформації, вибрати з неї найнеобхідніше, безперервно удосконалювати свої спеціальні знання та навички, підвищувати свій культурний рівень. Медична сестра повинна бути компетентною у відношенні моральних і юридичнихправ пацієнта. Медична сестра підтримує самі високі стандарти у сфері сестринської практики з урахуванням реальних ситуацій,керуючись вимогами законодавства України, принципами про­фесійної етики. Медична сестра несе персональну відповідальність за виконання своїх професійних обов'язків.

СТАТТЯ 4. Повага прав пацієнта, гуманне відношення до пацієнта

Співчуття та повага до життя пацієнта є невід'ємною рисою в професії медичної сестри. Медична сестра повинна поважатиправа пацієнта на полегшення страждань, не має права сприяти самогубству хворого. Медична сестра повинна діяти в рамкахсвоєї компетентності, щоб захистити права пацієнта, які були про­голошені ВООЗ та Всесвітньою медичною асоціацією. Пацієнтмає право на зручності у різному плані, які гарантують таємницю його індивідуальних особливостей при оглядах, діагностичних та лікувальних процедурах. Присутніми можуть бути тільки особи, необхідні для проведення медичних втручань. У виняткових іособливих ситуаціях діагностичні і лікувальні процедури, опе­раційні втручання при невідкладному стані пацієнта можуть бутипроведені всупереч волі уповноважених осіб. Медична сестра у таких випадках повинна керуватися невід'ємними правами люди­ни, законами України та найвищими інтересами пацієнта.

СТАТТЯ 5. Шанування людської гідності, потреб та цінностей пацієнта

У роботі та поведінці медична сестра має бути взірцем висо­кої культури, ввічливості, скромності та акуратності. Стосунки зпацієнтами мають бути такими, щоб максимально оберігати психіку хворого: чуйно та уважно ставитися до хворого, стриму­вати себе в різних ситуаціях, бути коректною при звертанні до пацієнта. Медична сестра не повинна принижувати гідністьпацієнта при виконанні маніпуляцій. Медична сестра повинна по­важати особисту гідність пацієнта, ставитись з повагою до йогоіндивідуальних потреб і цінностей. Такі фактори, як раса пацієнта, релігійні погляди або відсутність таких, етнічне поход­ження, соціальний або сімейний статус, сексуальна орієнтація, вік або стан здоров'я не повинні впливати на якісний медичнийдогляд. Медична сестра не має права втручатися без відома і волі пацієнта в його особисте життя, за виключенням тих ви­падків, коли це пов'язано виключно з професійною необхідністю. Сподівання та стиль життя пацієнта повинні бути відомі мед­сестрі для створення індивідуальних програм медсестринського догляду, які б співпадали з психологічними, соціальними, куль­турними, духовними та фізіологічними інтересами пацієнта.

СТАТТЯ 6. Перш за все — не нашкодь

Медична сестра постійно повинна пам'ятати виконання найдавнішого етичного принципу медицини: "передусім — ненашкодь!", проявляючи максимальну уважність і обережність під час сестринських втручань і виконання медичних призна­чень. Виконуючи втручання, які можуть негативно вплинути на пацієнта, медична сестра повинна передбачити міри безпекита профілактичні заходи по запобіганню ускладнень.

СТАТТЯ 7. Медична сестра і право пацієнта на інформацію

Медична сестра повинна поважати права пацієнта на отри­мання інформації про стан його здоров'я, про можливий ризик та переваги передбачуваних методів діагностики, лікування. Враховуючи те, що повідомлення про хворобу належить лікарю,медична сестра має моральне право інформувати пацієнта тільки після узгодження з лікарем, як член медичної бригади,обслуговуючий даного пацієнта. Медична сестра має право приховати від пацієнта професійну інформацію тільки в тому разі, якщо вона впевнена, що ця інформація нанесе йому серй­озне ушкодження. Медична сестра повинна дотримуватисябезпосереднього контакту з хворим. Говорячи про стан здоров'я пацієнту, необхідно дотримуватися такту і повної обережності. Медична сестра повинна вибирати варіанти пом'якшеного повідомлення про зміни в перебігу хвороби. Медична сестра повинна бути правдивою і чесною, поважати право пацієнта на отримання інформації про стан його здоров'я.

СТАТТЯ 8. Медична сестра і право пацієнта на згоду щодо медичного втручання або відмови від нього

Медична сестра повинна поважати право пацієнта чи його представника (коли вона має справу з дитиною або недієздат­ним психічно хворим) погоджуватись на медичне втручання або відмовитися від нього. Медична сестра повинна бути впевнена, що пацієнт погоджується або відмовляється добровільно та свідомо. Моральний і професійний обов'язок медичної сестри в міру своєї кваліфікованості роз'яснити пацієнту наслідки відмо­ви від медичного втручання. Відмова пацієнта не повинна нега­тивно впливати на відношення до нього медичних працівників. Пацієнт має право відмовитися від участі у науково-досліднійдіяльності медичної сестри, а також у навчальних програмах ме­дичних закладів. Для медичного втручання щодо неповнолітніхабо недієздатних пацієнтів треба мати попередню згоду юридично уповноважених осіб (батьки, родичі, опікуни, адвокати).

СТАТТЯ 9. Обов'язок зберігати професійну таємницю

Медична таємниця має моральний та юридичний аспект. Медичні сестри не мають права розповсюджувати відомі їм при виконанні професійних обов'язків відомості про хворобу, інтимні та сімейні сторони життя пацієнта. За розповсюдження професійної таємниці медична сестра несе моральну та юридичну відповідальність. Медична сестра має право розкритиконфіденційну інформацію про пацієнта іншій особі тільки за згоди пацієнта. Всі відомості про пацієнта, що пов’язані із станом його здоров'я або особистого характеру зберігаються у таємниці, навіть після смерті пацієнта, якщо це не загрожує іншим людям. Вся інформація пацієнта повинна бути надійно захищена від сто­ронніх осіб Це стосується і біологічних матеріалів, взятих для ла­бораторних аналізів чи наукових досліджень організму пацієнта.

СТАТТЯ 10. Медична сестра та помираючий хворий

Медична сестра повинна володіти знаннями, уміннями та навичками в обсязі паліативної допомоги, що дає змогу поми­раючому полегшити страждання. Медична сестра повинна на­дати помираючому і його сім'ї психологічну підтримку. Пацієнтмає право на гідну людині смерть, право на застосування всіх сучасних засобів, що зменшують передсмертні страждання,право скористатися морально-психологічною підтримкою сім'ї, родичів, друзів, співробітників, а також духовного служителя будь-якої релігійної віри. Евтаназія, тобто акт навмисного припинення життя пацієнта, зроблена по волі самого пацієнта чи напрохання його близьких, вважається неетичною. Медична сестра повинна з повагою відноситись до померлого пацієнта. При обробці тіла слід враховувати релігійні та культурні традиції. Медсестра зобов'язана поважати права громадян відносно патолого-анатомічних розтинів.

СТАТТЯ 11. Медична сестра як учасник наукових досліджень і навчального процесу

В справі самовдосконалення медичної сестри велике зна­чення має участь медсестри в дослідницькій роботі, вивчення наукової, довідкової медичної літератури. Медична сестра повинна творчо підходити до своїх обов'язків, вміти швидкозорієнтуватися в великій кількості інформації, вибрати з неї го­ловне та необхідне. В дослідницькій роботі з участю людини якоб'єкта медична сестра повинна слідувати міжнародним документам по медичній етиці і законодавству України. Інтересипацієнта як особистості для медичної сестри повинні бути вище інтересів суспільства та науки. Беручи участь в наукових дослідженнях, медична сестра повинна особливо захищати тих пацієнтів, які самі не в змозі про себе потурбуватися в зв'язкуз тяжким станом, або якщо цей пацієнт — дитина.

ЧАСТИНА 3. МЕДИЧНА СЕСТРІ І її ПРОФЕСІЯ

СТАТТЯ 12. Повага до своєї професії

Професійний обов'язок медичної сестри щодо хворого, його родичів та колег по роботі — це комплекс дій, спрямованих на одужання хворого, а також поведінка медичної сестри в кон­кретній ситуації, які виникають у медичній практиці. Медичнасестра повинна постійно контролювати свої дії, бути пунктуальною, дотримуватись правил особистої гігієни, підтримувати авторитет і репутацію своєї професії. Медична сестра повинна мати відповідну психологічну підготовку, вміти керувати собою і конкретними ситуаціями в практичній діяльності. Право і обов'язок медичної сестри — відстоювати свою моральну, економічну і професійну незалежність. Медична сестра несе особисту моральну відповідальність за впровадження, підтриманнята покращання професійних стандартів сестринської справи. Інтимні стосунки з пацієнтом засуджуються медичною етикою.Поведінка медичної сестри не повинна бути прикладом негативного ставлення до свого здоров"я.

СТАТТЯ 13. Медична сестра і колеги

Медична сестра повинна поважати своїх вчителів. Для медсестри однією з необхідних умов є культура спілкування в колективі. Медична сестра повинна поважати колег, зважати на їх погляди, знання, досвід, переконання, бути уважною, чуйною,делікатною, справедливою у стосунках з своїми колегами. Медична сестра повинна допомагати колегам по професії в мірусвоїх знань і навичок. Високий професіоналізм медичної сестри є важливим моральним фактором товариських колегіальнихвзаємовідносин медичної сестри і лікаря. Медична сестра повинна точно і кваліфіковано проводити призначені лікарем сестринські втручання. Медична сестра повинна підтримувати ав­торитет колег серед пацієнтів та населення. У тих випадках, ко­ли медична сестра стає свідком неправомірних чи помилкових дій колег, вона повинна стати на захист інтересів пацієнта шля­хом зауваження, попередження, звернення до авторитетних спеціалістів і керівника медичного закладу. Медична сестра по­винна поважати давню традицію своєї професії — надавати ме­дичну допомогу колегам безвідплатно.

СТАТТЯ 14. Медична сестра та сумнівна медична практика

Медична сестра повинна знати правові норми, регулюючі сестринську справу, систему охорони здоров'я, дозволені законо­давством методи лікування. Медична сестра повинна захищати інтереси пацієнта та суспільства, якщо вона виявила нелегальну,неетичну та некомпетентну медичну практику. В цьому разі медична сестра має право звернутись за підтримкою в державніоргани охорони здоров'я, Асоціацію медичних сестер України.

ЧАСТИНА 4. МЕДИЧНА СЕСТРА ТА СУСПІЛЬСТВО

СТАТТЯ 15. Моральна та правова відповідальність медичної сестри перед суспільством

Медичній сестрі довіряють турботу про здоров'я і життя громадян. Суспільство вимагає, щоб медичні сестри чесно ставились до цієї почесної і важливої справи, з почуттям високої відповідальності виконували свій обов'язок, підвищували свої професійні знання.Медична сестра зобов'язана відповідати за всі упущення, які стали­ся внаслідок недбайливості, злочинної байдужості, умисного зловживання. Моральний обов'язок медичної сестри піклуватися про доступність і високу якість сестринської допомоги населенню. Медична сестра повинна брати активну участь в медико-санітарній освіті населення. Медична сестра повинна допомагати в удосконаленні методів боротьби з хворобами, попереджувати пацієнтів, ор­гани влади та суспільство в цілому про екологічну небезпеку, вносити свій вагомий вклад в організацію рятувальних служб.

СТАТТЯ 16. Підтримка сестринської справи

Моральний обов'язок медичної сестри є всебічне сприяння розвитку реформи сестринської справи в Україні. Медична сестра повинна підтримувати незалежність, цілісність сестринської справи, її автономію, привертати увагу суспільства та засобів масової інформації до потреб, досягнень та недоліків сестринської справи. Медич­на сестра повинна захищати суспільство від невірної інформації про сестринську справу. Самореклама несумісна з медичною етикою.

СТАТТЯ 17. Гарантії і захист законних прав медичної сестри

Медична сестра має право законного захисту почуття власної гідності, фізичної незайманості і право на допомогу при виконанні своїх професійних обов'язків як в мирний, так і в військовий час. Рівень життя медичної сестри повинен відповідати статуту її професії. Розмір гонорару, визначений приватно практикуючою сестрою, повинен відповідати об'єму та якості наданої медсестринської допомоги, ступенем її компетентності з врахуванням особливих обставин в кожному конкретному випадку.

Безвідплатна допомога пацієнтам з тяжким матеріальним становищем етично схвалюється. Медичних сестер не можна змушувати працювати в несприятливих умовах. Забезпечення умов професійної діяльності медичних сестер повинновідповідати вимогам охорони праці.

ПРОФЕСІЙНІ МЕДСЕСТРИНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

СТАТТЯ 18. Відповідальність професійних медсестринських організацій

Професійні медсестринські організації відповідають за роз'яснення та підтримання етичної поведінки медичної сестри.Виконання цих завдань потребує того, щоб професійні медсестринські організації залишались чутливими до прав, потреб тазаконних інтересів пацієнтів та медсестер.

СТАТТЯ 19. Взаємозв'язок та співробітництво

між професійними медсестринськими організаціями

Асоціація медсестер України може створювати по всій Україні свої осередки. Встановлення зв'язку та співробітництва міжАсоціацією медсестер України, її територіальними філіями (осе­редками) та іншими організаціями медсестер є невід'ємним кро­ком в напрямку забезпечення етичної поведінки медичних сестер.

Діяльність професійних осередків Асоціації медсестер повинна в усі часи відображати первинну турботу про якісний догляд за пацієнтом.

ЧАСТИНА 5. ДІЯ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ УКРАЇНИ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ПЕРЕГЛЯДУ

СТАТТЯ 20. Дія Етичного Кодексу

Вимоги Кодексу обов'язкові для усіх медичних сестер України. Лікарі та медичні сестри, які викладають в медичних училищах, коледжах та на медсестринських факультетах медичних вузів, повинні ознайомити студентів з Етичним Кодексом ме­дичних сестер України. Лікарі та медичні сестри, які викладають в навчальних закладах, своєю поведінкою повинні подаватиприклад студентам.

СТАТТЯ 21. Відповідальність за порушення Етичного Кодексу

Медичні сестри несуть відповідальність за порушення Етичного Кодексу медичної сестри України. За порушення етичнихнорм Кодексу до членів Асоціації медичних сестер України мо­жуть бути застосовані слідуючі стягнення:

1)     зауваження;

2)     попередження про неповну професійну ВІДПОВІДНІСТЬ;

3)     припинення членства в Асоціації на строк до 1 року;

4)     повідомлення в місцеві та центральні керівні органи охорони здоров'я про факти порушення Етичного Кодексу.

СТАТТЯ 22. Перегляд та тлумачення Етичного Кодексу

Зміна обставин потребує постійного перегляду цього Кодексу. Додатки до Кодексу можуть бути необхідними для того, щоб знайти шлях у вирішенні особливої ситуації.

Право перегляду Етичного Кодексу медичних сестер Ук­раїни та тлумачення його окремих положень належить Міністер­ству охорони здоров'я України по узгодженню з Асоціацією ме­дичних сестер України.

Людські потреби, як основа медсестринських моделей.

Одним із провідних фундаторів гуманістичного напрямку психології був американський психолог А. Маслоу, який зорієнтував вчених на вивчення ціннісних орієнтацій та життєвих проблем особистості. У 1943 році А. Маслоу розробиводну із теорій ієрархії потреб, які визначають поведінку людини.

Фундаментальною тезою гуманістичної теорії А. Маслоу є твердження про доконечну потребу вивчення людини як єдиного, унікального, організованого цілого. Тому у струк­турі потреб мотивація впливає на людину як на ціле, а не тільки на окремі прояви її поведінки.

У будь-якої людини є вищі та нижчі потреби, що мають інстинктивну природу і розміщуються в такому ієрархічному порядку:

·        фізіологічне благополуччя;

·        безпека;

·        любов (соціальна залежність);

·        повага (самооцінка);

·        самовираження.

Під самовираженням А. Маслоу розуміє тенденцію особистості до реалізації внутрішнього потенціалу, тобто самореалізації (бажання людини стати всім, на що вона здатна, прагнення повністю реалізувати свої потенціали).

Саме поняття "психічне здоров'я" пов'язане із самовираженням".

А. Маслоу будує нову концепцію здоров'я. Вона полягає в тому, що потреби (у збереженні життя, безпеці, причетності,любові, повазі, самоповазі), базові емоції людини і її стрижневі психологічні якості є або нейтральними, позаморальними (що передують моральним цінностям), або характеризують зміст добра.

Потяг до руйнування, садизму, жорстокості, озлобленості — це реакція на незадоволення природних потреб. Внутрішняприрода людини слабка та подразлива, тому легко стати жертвою звички, тиску цивілізації і неадекватного ставлення.

А. Маслоу зобразив рівні потреб людини у вигляді піраміди, оскільки саме ця фігура має широку основу, фундамент, як і фізіологічні потреби людини, котрі є фундаментом, основою її життєдіяльності. Можливість задовольнити свої потреби у всіх людей різна і залежить від деяких загальних факторів:

·        Віку;

·        Навколишнього середовища;

·        Знань, умінь, бажань та здібностей самої людини.

Перш ніж думати про задоволення потреб вищого рівня, необхідно задовольнити потреби нижчого рівня, тобто фізіологічні (див. мал).

ПОТРЕБИ ЗРОСТАННЯ

БАЗОВІ ПОТРЕБИ.

1.     Фізіологічні: повітря, вода, сон, виділення продуктів життєдіяльності, рух, їжа, секс.

2.     Потреби в безпеці: надійність, захист,оселя, притулок,одяг, допомога.

3.     Соціальні потреби (любов та приналежність): схвалення, розуміння, приязнь, любов, родина, друзі.

4.     Потреби в повазі та самоповазі: самоповага та повага до оточуючих, подяка, успіх, володіння майном.

5.     Потреби в самовираженні: самостійність, особливості особи, досягнення, самовираження.

Малюнок. Ієрархія людських потреб за А.Маслоу.

У 1983 році Р.Каліш удосконалив ієрархію А.Маслоу, підрозділивши фізіологічні потреби на потреби виживання тастимулюючі потреби (подразники).

Основні фізіологічні потреби, наприклад, такі як їжа та вода, повинні бути задоволені в першу чергу, на відміну від по­треб вищого рівня. Медсестринська допомога надається тоді, коли людина сама не може задовольнити ці потреби.

Сфера діяльності медсестринства описується як така, що "зберігає, підтримує та сприяє задоволенню всіх людських потреб"(Yura, Walsh, 1988). Людські потреби є або фізіологічними, або психологічними факторами, які необхідні для здоров'я.

Людські потреби залежать від факторів мотивації (Yura. Walsh, 1988). На мотивацію, у свою чергу, впливають культура,соціоекономічні фактори, особисті цінності та переконання, стан здоров'я. Якщо потреби не задовольняються, це може призвести до хвороби, порушення психологічної рівноваги або навіть до смерті.

А. Маслоу стверджував, що всі люди вже від народження мають інстинктивні потреби. Ці потреби згруповані в 5 кате­горій, починаючи з фізіологічних, життєвоважливих потреб, до найповнішого розвитку своїх потенційних можливостей. Люди­на не може водночас прагнути задовольнити всі потреби за ка­тегоріями А. Маслоу. Якась одна або декілька потреб бувають необхідні людині в конкретних обставинах та в певний час. Потреби — це динамічний процес.

Фізіологічні потреби

Фізіологічні потреби — це фундаментальна мотиваційна сила людського існування і тому вони є основою піраміди А.Маслоу.

Кожній людині, щоб жити, потрібно задовольняти свої фізіологічні потреби, а саме:

·                    потреби в кисні (повітрі);

·                    потреби в їжі (харчуванні);

·                    потреби у воді;

·                    потреби у виділенні продуктів життєдіяльності;

·                    потреби у сні та відпочинку;

·                    потреби в підтриманні терморегуляції;

·                    потреби в рухах;

·                    сексуальні потреби.

ПРИМІТКА: секс не потрібен для виживання індивідууму, але потрібен для виживання людства.

Медсестра повинна оцінити здатність пацієнта задовольнити фізіологічні потреби і визначити характер та об'єм сестринських втручань, необхідних для допомоги пацієнту задовольнити ці потреби.

Потреби в кисні (повітрі)

Кисень необхідний для метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби є важливим фактором належного функціонування дихальної та серцево-судинної систем. Недостатнє надходження кисню у тканини на­шого тіла призводить до тканинної ішемії та можливої смерті. Незважаючи на те, що в людини може бути нормальна наси­ченість киснем дихальної системи, можуть виникати пробле­ми,пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, що порушує здатність людини задовольнити цю потребу.

Забруднення від автомобілів, промислові викиди, дим ци­гарок негативно впливають на забезпечення киснем людей.

Медсестринська допомога пацієнту з метою задоволення цієї потреби повинна базуватися на основі оцінки фізичногостану, враховуючи:

·                    частоту дихальних рухів;

·                    дихальні шуми;

·                    участь додаткових м'язів у актах дихання;

·                    попередню медичну історію пацієнта;

·                    лабораторні дані.

Оцінюється й такий важливий фактор навколишнього середови­ща, як проживання чи робота пацієнта в зоні забрудненого повітря.

Якщо медсестра виявила, що пацієнт не може сам вирішити цю проблему, вона планує та впроваджує сестринські втручання, а саме:

·                    навчання пацієнта раціональному харчуванню та виконанню оздоровчих вправ;

·                    пояснення шкідливості паління;

·                    навчання використовувати захисну маску в забруднених зонах.

·                    У ситуаціях, коли в пацієнта раптово утрудне дихання і він знаходиться вдома, медсестринські втручання будутьспрямовані на підтримку нормального дихання у нього та моніторинг для забезпечення нормальної функції дихання.

Потреби в харчуванні

Споживання їжі необхідне людині для вироблення енергії та для нормального перебігу метаболічних процесів нашого організму. Задоволення цієї потреби потребує відповідної їжі, нормального функціонування шлунково-кишкового тракту та обміну речовин.

Якщо ця потреба не задовольняється, то людина голодує, руйнуються життєво важливі тканини, і це може призвести до її смерті. Протягом всієї історії існування людство визнавало цю критичну потребу однією з найголовніших.

Оцінка здатності пацієнта задовольнити цю потребу включає:

·                    визначення ваги пацієнта;

·                    аналіз його дієти, харчових показників;

·                    лабораторні дані.

Ефективність медсестринських втручань залежить від певних перешкод або відповідного харчування.

Недостатність знань стосовно збалансованої дієти потребує рекомендацій щодо правильного харчування.

Психологічні порушення, такі як анорексія (відсутність апетиту) чи булімія (надмірно підвищений апетит), потребують корекції психічного стану та медичного лікування.

Механічні втручання для задоволення цієї потреби включають гастростомію, введення назогастральних трубок. Якщо цівтручання виконані вдома, необхідно навчити пацієнта та членів його родини догляду за цим приладдям.

         Потреби в рідині (воді)

Рідина є необхідною для метаболічних процесів організму і певний водний баланс може бути критичним для життя.

Дефіцит чи надлишок рідини в організмі можуть загрожувати життю. Діти, люди похилого віку та хворі у критичному станіособливо чутливі до порушення водного балансу.

Оцінка стану пацієнта може проводитись від простих методів зважування пацієнта та вимірювання об'єму вжитої та виділеної рідини до комплексних заходів у палаті інтенсивної терапії.

Медсестринські втручання передбачають:

·                    щоденне зважування пацієнта;

·                    вимірювання кількості вжитої та виділеної рідини за день.

Потреби у виділенні продуктів життєдіяльності

Виділення — це вирішальний етап метаболічних процесів, необхідних для виведення із організму непотрібних продуктів обміну речовин та для підтримання водного й електролітного балансу.

Для успішного процесу виділення повинні добре функціонувати шлунково-кишкова та сечовидільна системи.

Задоволення цієї потреби потребує збалансованого харчу­вання та належного споживання рідини.

Недостатнє задоволення цієї потреби призводить до затримки в організмі шкідливих продуктів обміну речовин, негативно впливає на здоров'я та життя.

Захворювання нирок, переповнення кишечника каловими масами, пухлини цих органів можуть бути станами, які порушують задоволення цієї потреби.

Лікарські та медсестринські втручання є необхідними для підтримання життя, відновлення нормального фізіологічногофункціонування в цих обставинах.

Медсестра повинна оцінити споживання їжі та рідини і визначити показники сечовипускання та функції кишечника.

Приводом для медсестринських втручань можуть бути неправильне харчування пацієнта, неправильне застосуванняпроносних препаратів, недостатнє вживання рідини.

Потреби у сні та відпочинку

Сон та відпочинок потрібні організму людини для пожвавлення його життєвих процесів. Люди різняться між собою тривалістю сну, періодами відпочинку, вимоги до яких змінюються у процесі росту і розвитку людини.

Незалежно від індивідуальних показників сну та відпочинку, недостатнє задоволення цієї потреби призводить до втоми,дратівливості, зміни поведінки, труднощів з концентрацією уваги та можливого виснаження.

Головною перешкодою до задоволення цієї потреби є небажання пацієнта виділити достатньо часу для відпочинку та сну, безсоння. Безсоння зазвичай викликається комплексом фізіологічних та психологічних факторів і факторами навколишнього середовища.

Медсестра повинна при оцінці визначити звички засинан­ня, рівень активної діяльності, теперішній стан здоров'я та джерела стресів у житті пацієнта.

Медсестринські втручання, які будуть виходити з інфор­мації, отриманої під час оцінки, можуть включати:

•         зміни способу життя;

•         розробку програми фізичних вправ;

•         навчання пацієнта техніці зняття стресів.

Потреби в терморегуляції

Підтримання нормальної температури тіла є не­обхідним для життя. Різкі відхилення температури тіла від норми можуть призвести навіть до смерті. Наше тіло контролює та підтримує температуру через сенсорні рецептори шкіри, гіпоталамус та еферентні системи. Будь-яка зміна цих структур може впливати на процеси терморегуляції.

Організм людини може адаптуватись до змін температури навколишнього середовища в широких межах, але на цюздатність впливають вік людини та стан її здоров'я. Пацієнти дуже молодого, дуже старого віку та хронічно хворі не мають оп­тимальних адаптаційних здібностей, тому в них дуже великий ризик виникнення серйозних пошкоджень в організмі призмінах температури тіла.

Медсєстринська оцінка включає оцінку умов навколишнього середовища, у яких живе пацієнт, а також оцінку повсякденної активності. Медсестра повинна завжди оцінювати симптоми гіпотермії та гіпертермії.

Мєдсестринські втручання базуються на стані здоров'я пацієнта, його способі життя та економічних ресурсах.

Потреби в рухах

Обмеженість рухомості чи нерухомість створюють багато проблем для людини. Цей стан може бути внаслідок застосування шини, гіпсової пов'язки, болю, хронічного захворювання, порушення психіки тощо.

Нерухомість — один із факторів ризику розвитку пролежнів, порушення функцій опорно-рухового апарату.

Довготривала нерухомість порушує функції системи трав­лення, сечовиділення, міжособове спілкування.

Сестринська допомога направлена на максимально можливе відновлення рухомості пацієнта. Враховується правильнабіомеханіка тіла.

Потреби в сексі

Секс не є необхідним для виживання індивідууму, але необхідний для виживання та продовження людської раси.

Важливість цієї потреби варіює широко серед людей, але зіткнення з нею може впливати на такі високі потреби, як потреба в любові, приналежності та самооцінці. Роль, яку відіграє секс у житті пацієнта, залежить від складних та різнобічних питанькультурного, релігійного, соціального та психологічного напрямку.

Оцінка цієї потреби медсестрою потребує значних навичок і чутливості. Деякі пацієнти з готовністю обговорюють сексуальні проблеми, інші вважають такі питання нав'язливими. Медсестра повинна бути уважною до слів пацієнта та повиннавраховувати його побажання. Розпізнавання індивідуальної різниці та варіацій, які зустрічаються протягом життя, повинні стати основою для оцінки цієї потреби.

Адекватна оцінка включає огляд минулої та теперішньої сексуальної поведінки пацієнта, задоволення пацієнта цією поведінкою, вплив її на стан здоров'я та сексуальну активність.

Медсестринські втручання повинні передбачати допомогу пацієнтові розвинути альтернативні стратегії для задоволення цієї потреби, коли змінюється його чи її стан здоров'я з приводу цих порушень; пацієнт сам може звернутися довідповідного фахівця для встановлення сексуальної дисфункції.

Потреби в безпеці

Як тільки основні фізіологічні потреби задоволені, людина повинна задовольнити потреби в безпеці. Людство повинно бути безпечним фізично та вільним від побоювань і занепокоєння, які можуть бути внаслідок недостатньої безпеки та захисту.

Якщо ця потреба не задоволена, людина може відчувати чи боятися болю, пошкодження чи смерті.

Ця потреба з'являється ще з народження. Немовлята та діти залежать від дорослих, які їх доглядають, та які повинні задовольнити цю потребу в безпеці. Ступінь безпеки та захисту в ранньому дитинстві може глибоко вплинути на фізичний тапсихологічний стан і здатність до концентрації на потребах вищого рівня.

Безпека часто може бути домінуючою мотиваційною потребою. Наприклад, у країні, де йде війна, безпека жителів є первинною мотиваційною силою так довго, як їхні фізіологічні потреби знаходяться на мінімальному рівні. Це стосується такихприродних катастроф, як повінь чи торнадо.

Хвороба може бути великою загрозою для задоволення потреб у безпеці як для пацієнта, так і для його сім'ї. Тяжкийстрес, котрий відбувається внаслідок хвороби та госпіталізації, може вплинути на безпеку та захист, тому що типовий розклад життя порушується, переривається, втрачається його неза­лежність. Реакції пацієнта у зв'язку з цим дуже великі і можутьвключати гнів, дратівливість, роздратованість чи депресію.

Медсестринська оцінка потреб у безпеці та захисті по­винна включати стан здоров'я, соціальну підтримку та навко­лишнє середовище пацієнта. Специфічний результат залежить від віку пацієнта.

Медсестринські втручання повинні бути спрямовані на задоволення потреб у безпеці пацієнтів, які перебувають у лікарні, а також тих, хто перебуває вдома.

Соціальні потреби

 Потреби в любові

Потреби в любові та прихильності — наступний ряд піраміди А. Маслоу. Як тільки ми відчули безпеку, повинні відчу­ти, що ми любимо та маємо прихильність, щоб уникнути самот­ності та ізоляції. Люди шукають турботу, дружбу, любов, близькість різними способами, розвиваючи відносини з людьми взагалі чи з однією людиною. Це можна здійснити шляхом вступу до певних груп, клубів, які поділяють загальні цінності, інтереси, вірування, або встановленням особистих відносин дружби чи шлюбу.

Щоб задовольнити цю потребу, людина повинна віддавати та отримувати любов. А. Маслоу стверджував, що цю групу потреб стає все важче вирішити в сучасному суспільстві.

Хвороба чи госпіталізація можуть змінити здатність пацієнта задовольнити цю потребу. Медсестрі слід оцінити, як хвороба впливає на типовий шлях пацієнта для задоволення цієї потреби, а також визначити, як близькі та оточуючі пацієнталюди реагують на його хворобу.

Медсестринські втручання типово складаються з допомоги пацієнту та його рідним реагувати на хворобу. Пацієнт та йогосім'я повинні бути включені до планування та надання допомоги.

Втручання передбачають також соціальну підтримку.

Потреби в самоповазі (самооцінці)

Під потребами в самоповазі ми розуміємо потребу підтримувати в собі відчуття власної гідності, самоповаги, колизустрічаємося з потребами в самоповазі. Згідно з теорією А. Маслоу є два типи потреб у повазі: повага до особи зісторони оточуючих людей та самоповага. Людина повинна знати, що хтось інший про неї доброї думки, захоплюється нею та її поважає. Ми також потребуємо відчуття власної гідності, внутрішнього почуття нашої особистої адекватності та значу­щості, цінності. На думку А. Маслоу, повага оточуючих до нас є первинною та критичною, якщо особа хоче розвинути внутрішнє відчуття своєї цінності. Важко відчувати свою цінність, якщо інші не оцінюють нас та не сприймають позитивно. Відчуття самоповаги повинно відштовхуватися від внутрішньої об'єктивної самооцінки.

Ми повинні реалістично, об'єктивно визначити свої сили та можливості. Якщо потреби в самоповазі та повазі не задоволені, людина стає в житті невпевненою, безпорадною, нічого не вартою. На те, як оточуючі сприймають нас та як ми самі себе оцінюємо, впливають культурні, соціальні, психологічні фактори.

Під час оцінки медсестра повинна розпізнати це, спробувати зрозуміти пацієнта раніше, ніж нав'язувати йому свої особисті цінності.

Мєдсестринська оцінка зосереджується на шляхах досягнення пацієнтом самоповаги та на тому, як зміни у стані здоров'я впливають на них.

Медсестринські втручання повинні допомогти пацієнтові дослідити відчуття, пов'язані зі змінами у стані здоров'я, та допомогти пацієнту знайти нові шляхи задоволення потреб у самоповазі.

5.6. Потреби у самовираженні

Коли задовольняємо потреби нижчого рівня, ми починаємо боротися за самовираження. За думкою А. Маслоу, потреба всамовираженні — вроджена потреба, котра має на меті най­повнішу реалізацію всіх наших здібностей та якостей: ми намагаємося досягти свого максимального потенціалу. А. Маслоу бачить це як безкінечний процес. Незважаючи на вплив на ці якості життєвого досвіду, здобутого в молоді роки, ми все ж таки маємо здібності до досягнення оптимального психологічного здоров'я, тобто ми боремося за самовираження.

Медсестра повинна оцінити вплив хвороби на процеси самовираження у пацієнта. Втрата здоров'я змінює здатністьпацієнта функціонувати в попередній ролі, роблячи його залежним від багатьох основних потреб. Ця залежність впливає насамоімідж, здатність вирішувати проблеми, контролювати стрес та свою поведінку.

Мета медсестринського втручання полягає в тому, щоб допомагати пацієнтові контролювати свої рішення відноснолікування. Медсестра заохочує захоплення пацієнта, котрі позитивно впливають на нього, дає йому особистий час длявідчуття свого самовираження. Пацієнт починає робити впевнені кроки до досягнення своїх потенціалів. Впевненість у собіпідвищується і пацієнт знову може мати успіх і контроль у своєму оточенні.

Особливості потреб людини протягом її життя

Незалежно від віку все людство має певні основні потреби. Різниця у тому, як вони задовольняють свої потреби або маютьпевні потреби, залежить від стадії їхнього психофізіологічного розвитку. Людський організм знаходиться у стані постійнихзмін внаслідок процесів розвитку та зміни внутрішніх і зовнішніх факторів . Тому постійно змінюються та вдосконалюються кожна із п'яти категорій потреб людини (А. Маслоу) протягом всього життя.

Новонароджений та немовля

На першій стадії розвитку людини переважають фізіологічні потреби та потреби в безпеці. Немовля залежить від інших осіб щодо задоволення найбільш важливих людських потреб: потреби в харчуванні та потреби в безпеці, які є дуже важливими в цей період росту та розвитку немовляти. Немовля може задовольнити потребу в повітрі (диханні), у сні, однак для задоволення потреби у виділенні продуктів життєдіяльності йому потрібна допомога.

Раннє дитинство та дошкільний вік

Протягом цього періоду дитина починає розвивати значну автономію для задоволення потреб нижчого рівня, але вона всеще значно залежить від дорослих, оскільки залежить від навко­лишнього середовища. Дитина може задовольнити основніфізіологічні потреби і почати вивчати, як задовольнити потреби в безпеці. У цей час закладається фундамент потреб в любові, приналежності, самоповазі через взаємодію з іншими важливими особами в їхньому житті .

Діти та підлітки

Основні фізіологічні потреби та потреби в безпеці про­довжують бути основними мотиваційними факторами. Батьки все ще гарантують задоволення цих потреб. Якщо потреби нижчого рівня адекватно задоволені, потреби в любові, прихильності, приналежності, повазі дуже зростають . 

Діти дивляться на своїх однолітків та дорослих, як задовольнити ці потреби. Досвід спілкування дитини та підлітка з друзями та їхня здібність до задоволення потреб вищого рівня мають величезний вплив на формування їхньої самоконцепції.

Дорослі та люди похилого віку

Здорові дорослі, які адекватно пройшли ранні стадії свого життя, мають свободу більш успішно рухатися через ієрархію людських потреб. Такі люди можуть використовувати свої фізичні та психологічні ресурси та відповідно реагувати на труднощі життя

.

Коли доросла людина старіє, її фізичні та розумові здібності знижуються і потреби нижчого рівня можуть знову переважувати. Стан здоров'я, соціальна та сімейна підтрим­ки, фінансові джерела відіграють значну роль у визначенні домінуючих потреб людини похилого віку. Задоволення основних фізіологічних потреб, таких як їжа, споживання рідини та виділення продуктів життєдіяльності, можуть бути голо­вним моментом у житті людини похилого віку та водночас можуть вимагати втручання зі сторони членів сім'ї та додаткових ресурсів.

Потреби в безпеці також можуть стати дуже важливими, особливо якщо людина похилого віку страждає хронічними дегенеративними захворюваннями, які погіршують фізичні та психологічні функції.

Старіння та зміни статусу здоров'я можуть бути результатом втрати попередніх шляхів задоволення потреб у любові та прихильності. Втрата приналежності є дуже тяжкою, тому що вона відбувається в"той час, коли людина вже втрачає здібності знайти нові шляхи для задоволення цієї потреби.

Медсестринські теорії протягом багатьох років сприймали ідеї людських потреб. Як правило, медсестри ідентифікувалипотреби пацієнта і на них будували інформацію стосовно догляду за пацієнтами. Теорія людських потреб стала основою для розвитку медсестринських моделей та фундаментальних робіт з холістичного підходу медсестринства.

Флоренс Найтінгейл

У своїх "Нотатках про медсестринство" (1859) Ф.Найтінгейл зазначала, що медсестри повинні створити таке навколишнєсередовище, в якому хворий буде швидко видужувати. Потреба в безпечному навколишньому середовищі, вільному від бруду та паразитів, розглядалась, як необхідна умова видужання пацієнта. Вона також звертала велику увагу на реакцію пацієнта у відповідь на хворобу.

Вірджинія Хендерсон

Більш ніж через сторіччя В. Хендерсон (1966) виклала 14 принципів медсестринського догляду відповідно до людських потреб.

Принципи медсестринського догляду В. Хендерсон:

1.      Дихання.

2.      Харчування і споживання рідини.

3.      Фізіологічні відправлення.

4.      Рухова активність.

5.      Сон і відпочинок.

6.      Здатність вдягатися і роздягатися.

7.      Температура тіла і її регулювання.

8.      Здатність підтримувати особисту гігієну.

9.      Здатність забезпечити свою безпеку.

10.Спілкування.

11.Можливість дотримуватися звичаїв та обрядів згідно з віросповіданням.

12.Працездатність.

13.Захоплення та відпочинок.

14.Знання, потреба в отриманні інформації.

Перші вісім принципів сфокусовані на фізіологічних потребах, інші — на потребах у безпеці, соціальних, психологічних тадуховних потребах.

Ці принципи лягли в основу визначення медсестринства В. Хендерсон.

"Унікальність функцій медсестри полягає в наданні допомоги людині, хворій чи здоровій, у проведенні заходів, що сприяють зміцненню здоров'я або його відновленню (або спокійній смерті), і які вона виконувала б самостійно, якщо б мала необхідні для цього сили, бажання і знання. Причому усе робиться для того, щоб допомогти людині стати незалежною якомога швидше".

Кожна із потреб В. Хендерсон може змінюватися в залежності від ситуації. Медсестринська оцінка стану пацієнта виявляє найбільш важливу із перерахованих потреб для конкретного пацієнта з метою розробки систематизованого медсестринськогоплану догляду.